Григорій Коломойський — один із найвпливовіших українських бізнесменів 1990-х і 2000-х, чиє ім’я десятиліттями було нерозривно пов’язане з Дніпром, банком «ПриватБанк» і групою «Приват». Його шлях — від бухгалтера районного об’єднання до мільярдера з глобальними медійними та металургійними активами — вже сам по собі є частиною новітньої історії України. Після 2014 року цей шлях ускладнили націоналізація банку, кримінальні провадження, санкції РНБО та триваючі суди, тож сьогодні довкола його персони лишається більше запитань, аніж готових відповідей.
У цій статті зібрано факти про його біографію, бізнес-імперію, медіаактиви, судові процеси, санкційну історію та місце в українському суспільстві. Матеріал спирається на відкриті джерела, зокрема статтю у Вікіпедії, і не претендує на остаточну оцінку людини, доля якої ще не раз розглядатиметься в судах.
Григорій Коломойський: коротка біографія і шлях у бізнес
Григорій Ігорович Коломойський народився 18 лютого 1963 року в Дніпрі (тоді — Дніпропетровськ). Він єврей за національністю, ріс у родині інженерів. У 1985 році закінчив Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «економіка та організація матеріально-технічного постачання», працював бухгалтером на одному з місцевих підприємств. Під час строкової служби в армії, за деякими даними, тренував місцеву баскетбольну команду, що пізніше переросло у серйозну прихильність до спорту — зокрема до баскетбольного клубу «Дніпро» та Федерації баскетболу України.
Перші великі гроші Коломойський і його партнер Геннадій Боголюбов заробили в часи хаосу 1990-х на бартерних схемах, торгівлі паливом, металом і продуктовими потоками з країн колишнього СРСР. Уже 1992 року вони заснували компанію «Приват», яка з часом перетворилася на однойменну фінансово-промислову групу. До 2000-х «Приват» контролював десятки підприємств у металургії, нафтопереробці, хімії, медіа та банківському секторі.
У 1997 році в межах групи «Приват» народився «ПриватБанк» — спочатку як невеликий регіональний банк, що видавав зарплатні картки працівникам підприємств групи. До 2013 року банк став найбільшим в Україні за кількістю відділень і клієнтів, а Коломойський фактично уособлював всю фінансову систему для мільйонів українців — від пенсіонерів у райцентрах до IT-компаній у Києві.
Бізнес-імперія: від «Привату» до націоналізації
«Група «Приват» у різний час контролювала або мала частки в «ПриватБанку», нафтовидобувній «Укрнафті», «Укртатнафті» (Кременчуцький НПЗ), сталеливарних «Дніпросталі» й «Дніпроспецсталі», низці хімічних підприємств («ДніпроАзот», «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот»), у медіа — «1+1 Media» (телеканали «1+1», «2+2», «ТЕТ», «УНІАН»), а також у футбольному клубі «Кривбас», баскетбольних клубах «Дніпро» і «Хімік».
Після подій 2013–2014 років позиції Коломойського в державному секторі послабли. У 2015 році уряд Арсенія Яценюка ініціював реструктуризацію «Укрнафти», де бізнесмен втратив контроль. Найбільший удар прийшов у грудні 2016 року, коли уряд Володимира Гройсмана та НБУ на чолі з Валерією Гонтаревою вирішили націоналізувати «ПриватБанк» — через ризик банкрутства, викликаний масштабним кредитуванням пов’язаних із акціонерами компаній. Держава влила в банк понад 150 мільярдів гривень і зробила його найбільшим державним банком країни.
| Актив | Контроль до 2014 р. | Стан у 2026 р. |
|---|---|---|
| «ПриватБанк» | контрольний пакет Коломойського і Боголюбова | державний, 100% у власності держави |
| «Укрнафта» | блокувальний пакет + операційний контроль | контрольний пакет у «Нафтогазу» |
| «1+1 Media» | контроль через групу «Приват» | структура власності змінена, частки в трастах |
| «Дніпросталь» | повний контроль | працює, власники частково змінилися |
Націоналізація «ПриватБанку» стала однією з наймасштабніших фінансових операцій в історії України. За даними НБУ, дірка в балансі на момент передачі перевищувала 150 мільярдів гривень, а пов’язані з колишніми акціонерами компанії мали отримати кредити під неринкові відсотки без належного забезпечення.
Медіаактиви і вплив на інформаційний простір
Окремий великий напрям групи «Приват» — медіа. Холдинг «1+1 Media» тривалий час входив у топ-3 найбільших медіагруп України, контролюючи однойменний телеканал, «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс», «Бігуді», інформаційне агентство «УНІАН» і низку цифрових проєктів. У 2010-х «1+1» мав найбільшу аудиторію серед українських каналів, а серіали власного виробництва («Величне століття», «Кохання», «Свати» тощо) тримали стабільну частку ринку.
Після 2014 року вплив Коломойського на медіа став предметом окремих розслідувань. Журналісти Bihus.Info неодноразово фіксували зв’язки між структурами групи «Приват» і певними редакційними рішеннями, зокрема у висвітленні подій на Донбасі, виборчих кампаній і резонансних справ. У відповідь сам бізнесмен публічно називав розслідування «замовними», а медіахолдинг «1+1» здебільшого уникав гострої критики його персони.
У 2019–2021 роках структура власності «1+1 Media» зазнала суттєвих змін. За даними реєстру, контрольний пакет перейшов до кіпрського холдингу, пов’язаного з родиною Коломойського, однак на практиці управлінські рішення ухвалювали представники групи «Приват». На початок 2026 року в медіапросторі тривають судові процеси щодо окремих активів «1+1 Media», тож остаточна конфігурація власності може змінитися.
Судові справи і кримінальні провадження
Після націоналізації «ПриватБанку» у 2016 році проти його колишніх власників почали відкривати кримінальні провадження. За даними НАБУ і САП, в епіцентрі уваги слідства — кілька великих блоків справ, які стосуються як самого банку, так і пов’язаних компаній.
У 2023 році НАБУ і САП повідомили Коломойському про підозру у заволодінні коштами «ПриватБанку» на суму понад 8,6 мільярда гривень через підконтрольні офшорні структури. Згодом підозри доповнювалися новими епізодами. У вересні 2023 року Солом’янський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, яку згодом було внесено. Упродовж 2024–2025 років запобіжний захід кілька разів змінювали: від застави до особистого зобов’язання і навпаки.
| Справа | Суть підозри | Поточна стадія (2026 р.) |
|---|---|---|
| «ПриватБанк», епізод 8,6 млрд грн | заволодіння коштами через офшори | судовий розгляд триває |
| «ПриватБанк», додаткові епізоди | виведення коштів на підставі фіктивних документів | розслідування і подання позовів |
| «Укрнафта» | зловживання під час управління компанією | справи в судах різних інстанцій |
| Цивільні позови держави | стягнення збитків у порядку регресу | розгляди в господарських судах |
Окремим напрямом є цивільні позови державного «ПриватБанку» до колишніх власників і пов’язаних із ними юридичних осіб. Загальна сума позовних вимог, за даними самого банку, перевищує 10 мільярдів доларів США. Більшість цих справ розглядається в українських і міжнародних судах, зокрема у Великій Британії, Кіпрі, Ізраїлі та США, де перебувають активи, пов’язані з екс-власниками. Кіпрські суди ще в 2017 році наклали арешт на частину майна колишніх акціонерів банку.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87″ target=”_blank” rel=”noopener”>енциклопедичну статтю, яка допомагає уточнити основний контекст.
Не менш резонансною є історія з так званими «внутрішніми кредитами» — позиками, які «ПриватБанк» видавав компаніям, підконтрольним Коломойському і Боголюбову, ще до націоналізації. За даними незалежного аудиту Kroll, проведеного у 2017 році на замовлення НБУ, ці кредити мали ознаки фіктивності, а гроші за ними не повернулися. Саме за цими епізодами здебільшого і формувалися підозри НАБУ.
Санкції, РНБО і міжнародний контекст
У 2021 році Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти Коломойського. Підставою стали, зокрема, наявність кримінальних проваджень, ризик фінансової дестабілізації, а також звинувачення у фінансуванні організацій, які грали на руку проросійським наративам. Санкції передбачали блокування активів, заборону на виведення капіталу за кордон і обмеження на торговельні операції.
Санкції були запроваджені на п’ять років з можливістю продовження. У 2024 році їх частково підтвердили рішенням суду. На початок 2026 року питання подальшої долі санкцій залишається чутливим: від їхнього продовження чи скасування залежить і конфігурація активів, і логіка судових процесів.
На міжнародному рівні Коломойський і пов’язані з ним структури потрапили під санкції і в деяких західних юрисдикціях. Зокрема, мін’юст США в межах власних розслідувань вивчав зв’язок між групою «Приват» і міжнародними фінансовими потоками. Паралельно ФБР проводило розслідування щодо можливих хабарів, пов’язаних із колишнім адвокатом Дональда Трампа Рудольфом Джуліані. Сам Коломойський ці звинувачення відкидав і називав політичним тиском.
Спорт, меценатство і громадська діяльність
Окремою сторінкою біографії Коломойського є спорт. Ще з кінця 1980-х років він активно підтримував баскетбольні клуби Дніпра, а згодом — і Федерацію баскетболу України. Він також тривалий час фінансував футбольний клуб «Кривбас» із Кривого Рогу, поки клуб через фінансові проблеми не припинив виступів у Прем’єр-лізі. За часів «Кривбасу» команда навіть виходила у фінал Кубка України.
У 2000-х роках під його патронатом ФК «Дніпро» навіть грав у групах Ліги чемпіонів і Ліги Європи. Після 2015 року клуб пережив серйозну фінансову кризу, розпродаж гравців і, врешті, припинення виступів у професійних змаганнях. Команда «Дніпро-1», що народилася вже після цих подій, успадковувала частину бази і фанатської аудиторії, але формально не є правонаступником.
- Баскетбольний клуб «Дніпро» — багаторазовий чемпіон України і учасник Євроліги.
- ФК «Кривбас» — фіналіст Кубка України у 2004 році, фінансовий колапс у 2010-х.
- ФК «Дніпро» — виступи в єврокубках, банкрутство 2019–2020 років.
- Меценатські проєкти в Дніпрі — реставрація об’єктів, підтримка освітніх програм.
Поза спортом Коломойський відомий і як меценат: він вкладав кошти в реставрацію єврейських кладовищ і синагог у Дніпрі, а також підтримував окремі освітні програми. Оцінювати цю частину його діяльності однозначно важко: частина громадськості вважає його внески справжніми, інша — нагадує, що меценатство не звільняє від відповідальності в судових процесах.
Вплив на політику і медійну картину України
Дніпро — місто, яке десятиліттями неформально називали «столицею «Привату». Це вплинуло на кадрову політику: значна частина дніпровських політиків і чиновників 2010-х років мала зв’язки з групою. Найгучніший епізод — конфлікт навколо призначення голови Дніпропетровської ОДА в 2015 році, коли Коломойський публічно не погоджувався з кадровими рішеннями президента Петра Порошенка і навіть блокував роботу будівлі облдержадміністрації.
Після зміни владою у 2019 році відносини Коломойського з новим президентом Володимиром Зеленським тривалий час залишалися теплими. Олігарх відкрито називав себе другом Зеленського ще з часів роботи «Кварталу 95», а сам Зеленський публічно називав його «Гришею». Згодом ці відносини охололи: під тиском західних партнерів, НАБУ і громадськості влада дистанціювалася від Коломойського.
У медійному полі його вплив теж змінився. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році «1+1 Media» загалом зберігав проукраїнську редакційну лінію, однак окремі журналісти і медійні оглядачі фіксували випадки, коли канал уникав тем, незручних для колишнього власника. У 2023–2025 роках низка розслідувань критикувала «1+1» за висвітлення резонансних корупційних справ, у яких фігурував Коломойський. Для додаткового контексту что известно о баскетболисте грегори коломойском» містить что известно о баскетболисте грегори коломойском, де питання розглянуто окремо.
Підходи до оцінки: чому біографія Коломойського така суперечлива
Оцінювати Григорія Коломойського важко з кількох причин. По-перше, його кар’єра припала на період, коли правила гри в Україні тільки формувалися: «ПриватБанк» виріс в умовах слабких регуляторів і толерантного ставлення до олігархічних груп. По-друге, значна частина ключових документів або засекречена в межах кримінальних проваджень, або зберігається в закордонних юрисдикціях і недоступна для відкритого аналізу. По-третє, в українському суспільстві досі немає консенсусу щодо того, як оцінювати роль олігархів: частина експертів вважає їх «будівельниками нової України», частина — символами корупції та інституційної слабкості.
Щоб зрозуміти масштаб дискусії, варто поглянути, як змінювалася медійна і правова оцінка його ролі з роками.
| Період | Домінуюча оцінка | Контекст |
|---|---|---|
| 1990-ті | «успішний підприємець» | розвал СРСР, бартер, перші мільйони |
| 2000-ні | «бізнесмен, що створив найбільший банк» | зростання «ПриватБанку», прихід Януковича |
| 2010-ні | «олігарх і політичний гравець» | Майдан, націоналізація банку, початок кримінальних справ |
| 2020-ні | «фігурант кримінальних проваджень і санкцій» | підозри НАБУ, санкції РНБО, судові процеси |
Звертає на себе увагу те, що його ім’я в Україні нерозривно пов’язане з баскетболом і клубом «Дніпро», і саме ця частина біографії залишається чи не найменш контроверсійною — на відміну від фінансової історії.
Хронологія ключових подій (1992–2026)
Життєпис Коломойського вміщує десятки знакових подій — від створення банку до націоналізації і санкцій. Нижче — спрощена хронологія, яка допоможе швидко зорієнтуватися в основних етапах.
- 1992 — заснування компанії «Приват» у Дніпропетровську.
- 1997 — створення «ПриватБанку» на базі кількох дрібних фінустанов.
- 2004–2010 — придбання і розвиток медіахолдингу «1+1 Media».
- 2014 — входження у публічну політику, призначення головою Дніпропетровської ОДА.
- 2016 — націоналізація «ПриватБанку», втрата контролю над найбільшим активом.
- 2017 — арешти активів на Кіпрі, початок міжнародних судових процесів.
- 2021 — санкції РНБО.
- 2023 — повідомлення про підозру у заволодінні 8,6 мільярда гривень.
- 2024–2026 — продовження судових процесів в Україні та за кордоном.
Активи за кордоном: що відомо і що залишається невідомим
Після 2026 року Коломойський, за даними розслідувань Bihus.Info, «Центру протидії корупції» і міжнародних медіа, володів нерухомістю й активами у Великій Британії, Ізраїлі, Швейцарії, Кіпрі та США. Після введення санкцій і арештів частина цих активів була заморожена, частина переоформлена на номінальних власників. Українські правоохоронні органи в межах міжнародно-правових запитів намагаються встановити кінцевих бенефіціарів.
Точний обсяг заморожених активів публічно не розкривається, оскільки частина справ перебуває під грифом таємниці. Водночас у 2026 році АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів) заявляло про виявлення активів, підозрюваних у зв’язку з колишніми власниками «ПриватБанку», однак їхній остаточний правовий статус визначається судами.
Громадська думка і медійний портрет
Соціологічні опитування 2010–2020-х років фіксували неоднозначне ставлення українців до Коломойського. У Дніпрі і Кривому Розі рівень довіри до нього тривалий час був вищим за середньоукраїнський, тоді як у західних областях — навпаки, суттєво нижчим. Медійний портрет олігарха теж різнився: «1+1 Media» загалом подавав його в нейтральному або позитивному ключі, тоді як «Громадське», «Українська правда» і низка незалежних ЗМІ ставилися до нього критично.
У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, фокус уваги суспільства змістився. Ім’я Коломойського рідше з’являється в новинах, однак у контексті судових процесів і санкцій воно знову набуває резонансу. Громадські організації на кшталт «Центру протидії корупції» наполягають на продовженні санкцій і завершенні кримінальних проваджень.
Що далі: ключові сценарії розвитку подій
На 2026 рік залишається відкритим одразу кілька сценаріїв. Перший — продовження судових процесів у звичному режимі з можливим винесенням вироків у кримінальних справах і стягненням збитків у цивільних. Другий — укладення мирової угоди між державним «ПриватБанком» і колишніми власниками, подібної до тієї, що тривалий час обговорювалася у 2024–2025 роках, але не була реалізована. Третій — передача частини активів державі в межах санкційного механізму, що зменшить судову тяганину.
Серед факторів, які впливатимуть на розвиток подій, експерти виокремлюють:
- політичну волю нового складу РНБО продовжити санкції у 2026 році;
- готовність західних партнерів підтримати розслідування в міжнародних юрисдикціях;
- активність НАБУ і САП у завершенні розслідувань і передачі справ до суду;
- позицію «ПриватБанку» як державного банку щодо цивільних позовів.
Незалежно від того, який сценарій реалізується, вже зараз можна констатувати: історія «Привату» і його засновника стала частиною новітнього українського міфу про те, як приватний бізнес, держава і кримінальне право переплітаються в умовах слабких інституцій. Цей досвід уже зараз використовується в підручниках з економіки перехідного періоду, зокрема в курсах Київської школи економіки та Києво-Могилянської академії.
Підсумок: чому ця історія ще не завершена
Григорій Коломойський лишається однією з ключових постатей українського бізнесу і політики останніх тридцяти років. Його вплив на Дніпро, «ПриватБанк», «1+1 Media» і спорт відчутний і сьогодні, навіть попри втрату контролю над найбільшими активами. Водночас триваючі кримінальні провадження, санкції та міжнародні розслідування означають, що остаточна правова оцінка його ролі ще попереду.
Для читача важливо розуміти: наявність значних досягнень у бізнесі і меценатстві не знімає відповідальності за рішення, ухвалені під час управління банком. Саме суди, а не медійні або політичні заяви, мають визначити, що саме було зроблено правильно, а що — ні. Доки ці процеси тривають, будь-яка оцінка є проміжною.
Часті запитання (FAQ)
Хто такий Григорій Коломойський?
Григорій Коломойський — український підприємець, співзасновник групи «Приват» і колишній співвласник «ПриватБанку», народився 1963 року в Дніпрі. Відомий також як меценат і спонсор спортивних клубів.
Що сталося з «ПриватБанком»?
У грудні 2016 року уряд і Національний банк вирішили націоналізувати «ПриватБанк» через ризик банкрутства. Держава влила в нього понад 150 мільярдів гривень і зробила банк найбільшим державним фінансовим установою країни.
Які кримінальні справи відкриті проти Коломойського?
Кілька проваджень НАБУ і САП стосуються заволодіння коштами «ПриватБанку», зловживань в «Укрнафті» та інших пов’язаних структурах. Підозри оголошували у 2023 році, судові процеси тривають у 2024–2026 роках.
Чи перебуває Коломойський під санкціями?
Так, у 2021 році РНБО запровадила санкції проти нього, зокрема блокування активів і обмеження на фінансові операції. Питання їхнього продовження розглядається у 2026 році.
Який зв’язок Коломойського з телеканалом «1+1»?
«1+1 Media» тривалий час входив до групи «Приват». Після націоналізації банку структура власності змінювалася, остаточна конфігурація власників визначається судами.
Чи визнав Коломойський провину?
Публічно Коломойський відкидає звинувачення, називає кримінальні справи політичним тиском і стверджує, що націоналізація «ПриватБанку» була незаконною. Його захист подає апеляції і оскаржує рішення судів.
Чи можлива мирова угода з «ПриватБанком»?
Питання мирової угоди обговорювалося в 2023–2025 роках, але остаточної домовленості не було. Держава наполягає на відшкодуванні збитків, націоналізація вже визнана законною в судовому порядку.
Які активи Коломойського заморожені за кордоном?
За даними розслідувань, заморожені активи у Великій Британії, на Кіпрі, в Ізраїлі та Швейцарії. Повний перелік не публікується через таємницю слідства і обмеження міжнародних юрисдикцій.
Чи пов’язаний Коломойський з американськими розслідуваннями?
Мін’юст США і ФБР у 2019–2022 роках вивчали можливі зв’язки колишнього адвоката Трампа Рудольфа Джуліані з українськими олігархами, включно з Коломойським. Сам Коломойський ці зв’язки заперечував.
Чи залишиться Коломойський впливовим у 2026 році?
За умови продовження санкцій і активного розслідування його вплив суттєво обмежений. Однак він усе ще лишається публічною фігурою, а доля частини його активів визначатиметься судами протягом найближчих років.
